A A A K K K
людям з порушенням зору
Відділ освіти, молоді та спорту
Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області

Кабінет консультанта інклюзивно-ресурсного центру (учитель-логопед)

     ВАС ВІТАЮТЬ КОНСУЛЬТАНТИ ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ

                                                                

           Душина Алла Анатоліївна                   Науменко Валентина Георгіївна

                                                           

                                                           

                                                                  

                                                                          Титова Оксана Анатоліївна

 

                                                        

Логопед – корекційний педагог, що займається виявленням, запобіганням та усуненням мовленнєвих порушень у дітей, підлітків і дорослих. Прямим професійним обов’язком є виявлення осіб з порушеннями мовлення та комплектування логопедичних груп в ДНЗ, логопедичних пунктах ЗНЗ, спеціальних школах-інтернатах, поліклініках та стаціонарах, реабілітаційних центрах та проведення логопедичної роботи.

Які завдання вчителя-логопеда інклюзивно-ресурсного центру?

     1. Проводить комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини з метою визначення її особливих освітніх потреб за участі батьків або законних представників дитини.

    2.  Готує висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини із зазначенням відповідних рекомендацій.

    3. Ознайомлює батьків або законних представників дитини з особливими освітніми потребами з висновком про комплексну оцінку, умовами навчання та надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг у закладах освіти (у разі здобуття дитиною дошкільної чи загальної середньої освіти).

     4. Забезпечує педагогічний супровід та надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами, які перебувають на обліку в ІРЦ, шляхом проведення індивідуальних та групових занять.

    5. Бере участь в командах психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої та дошкільної освіти, а також психолого-педагогічних комісіях спеціальних закладів загальної середньої освіти з метою моніторингу динаміки розвитку дитини не рідше, ніж двічі на рік.

      6. Надає рекомендації щодо складання, виконання, коригування індивідуальних програм розвитку дітей з особливими освітніми потребами.

    7. Надає консультативну та методичну допомогу педагогічним працівникам закладам загальноосвітної середньої та дошкільної освіти, батькам або законним представникам дітей з особливими освітніми потребами, що не відвідують заклади освіти, а  також надає  інформацію  стосовно мережі  закладів освіти, де  надають  допомогу таким  дітям.       

      8.  Надає консультативно-психологічну допомогу батькам або законним представникам дітей з особливими освітніми потребами у формуванні позитивної мотивації щодо розвитку дітей з особливими освітніми потребами.

      9. Бере участь та організовує інформаційно-просвітницьку діяльність шляхом проведення конференцій, семінарів, засідань за круглим столом, тренінгів, майстер-класів з питань організації надання психолого-педагогічної допомоги дітям з особливими освітніми потребами.                                                                                                                                                                                       Етапи мовленнєвого розвитку дитини

Малюки починають оволодівати мовою з самого народження. Чуючи ласкавий мамин голос, вони вже у:
•2-3 місяці пробують відповісти “гулінням”;


•5-6 місяців – починають лепетати;


•8-9 місяців вимовляють перші нескладні слова;


•До кінця першого року життя здорова дитина чітко вимовляє звуки [а], [о], [у], [м], [н], [п], [б], [д], [т], [к], словниковий запас – 5-20 слів;


•1,5-2 роки – дитина починає розмовляти і має знати 100-300 слів, будуваи нескладні фрази.


•До 3 років – словниковий запас збільшується в 3-4 рази. Малюк знає назви предметів, охоче розповідає де він був і що він бачив. Вимовляє всі звуки, крім сонорних [л], [р], [р'] і шиплячих [ш], [ж], [ч].


•На 4 році життя – словниковий запас складає 1500-2000 слів, дитина може переказувати казку, описувати враження від прогулянки. Не біда, якщо в цьому віці малюк плутає закінчення і бавить неправильно наголос.


•В кінці 5 року – дитина повинна чітко вимовляти шиплячі і сонорні звуки, підбирати слова на заданий звук, впізнавати на слух звуки в слові.

                                                   

 

Причини, які обумовлюють дефекти звуковимови 

1. Недостатня рухливість органів артикуляційного апарату. Неправильне положення зубів (прикус). Наприклад: відкритий прикус – це коли язик просувається між зубами (міжзубна вимова звуків с,з,ц). А причина в тому, що діти довго смокчуть соску, палець. Може бути органічна вада – коротка підязикова вуздечка, неправильна будова зубів. Щоб попередити ці дефекти, потрібно вчасно звертатися до стоматолога, ортодонта.

2. Зниження слуху. Батькам необхідно оберігати слух дітей від постійних сильних звукових впливів (голосно не включати телевізор, радіо. Дослідженням доведено, що у дітей, які постійно слухають плеєр, на 30% знижений слух. При захворюванні органів слуху необхідно звертатись до сурдолога.

3. Надмірне форсування мовленнєвого розвитку. Не можна навантажувати дитину в ранньому віці складним мовленнєвим матеріалом, повторювати незрозумілі слова, складні вірші, читати складні художні твори.

4. Неправильне мовленнєве спілкування батьків з дитиною (сюсюкання). Мовлення не передається спадково, але діти його наслідують у спілкуванні з оточуючими. Тому мовлення батьків у розмові з дитиною повинно бути правильним, виразним, чітким, точним, ніколи не повторювати за дитиною спотворені звуки. Батьки повинні спілкуватися з дитиною спокійно, привітно,

5. Недорозвиток фонематичного слуху. Це дуже серйозний недолік. Дитина не розрізняє звуків на слух, заміняє, як правило С  на  Ш і навпаки, Р на Л, Ж на З, каже: орер – орел, Шаша – Саша, зук – жук і т.д.

 

                         

     

         У дошкільному віці простежується неправильна вимова дитиною звуків. Це цілком закономірне явище.  Але більшість дітей не може самостійно опанувати правильну звуковимову, отже, потребує допомоги дорослих. Не всі батьки приділяють цьому серйозну увагу. Деякі вважають, що настане час, і дитина сама навчиться говорити. Якщо ж малюк продовжує і за рік-два говорити з помилками, вони дивуються: «Чому ж ти досі не навчився говорити правильно?»  Щоб своєчасно виправити звуковимову дітей, батьки мають знати ті вади, які найчастіше зустрічаються у дошкільному віці і при необхідності звертатися до вчителя-логопеда.

        З якого ж віку починати виховання правильної, чіткої вимови? Якщо говорити про спеціальну роботу логопеда, то її починають з дитиною 5 років. Деякі вчені вважають, що потрібно починати спеціальні логопедичні заняття вже з трирічною дитиною. Але важливе одне: батьки не повинні байдуже ставитися до цього. Чим раніше спеціаліст обстежить мову дитини, тим більше буде впевненості в тому, що розвиток звукового боку мови піде правильно. Але якщо у дитини спостерігається неправильна вимова після 5 років, тоді ми маємо справу з явищем патологічним (ненормальним хворобливим). В цьому разі потрібно серйозно поміркувати над тим, як усунути виявленний недолік.

      Допомога батьків обов'язкова і надзвичайно цінна. Тому що, по-перше, батьківська думка найбільш авторитетна для дитини, і, по-друге, тільки у батьків є можливість щодня закріплювати  навички правильної вимови в процесі живого, безпосереднього спілкування зі своєю дитиною. Тому і  важлива свідома участь в цьому процесі батьків.

 

                                                                                 

 

До 6  років в дитини має бути сформована мовна готовність до навчання в школі:

 

         - дитина повинна уміти правильно і чітко вимовляти слова і всі звуки рідної мови, говорити досить гучно, в помірному темпі;

         - володіти звуковим аналізом слова, тобто не лише відрізняти звуки один від одного, але і чітко визначати їх послідовність, визначати місце звуку в слові;

         -  правильно будувати речення різної конструкції, погоджувати слова в роді, числі і відмінку;                              

         -    правильно вживати іменники, що не відмінюються;

         -  словниковий запас дитини, що вступає до школи, повинен складати не менше 2000 слів, причому в ньому мають бути присутніми всі основні частини мови: іменники, прикметники, дієслова, числівники, займенники, прийменники, частки, вигуки.

         - логічно, послідовно, виразно, досить повно і точно передавати зміст знайомих казок, розповідей; самостійно складати розповіді по сюжетних картинках, просліджуючи послідовність подій і уловлюючи причинно-наслідкові зв'язки;

       Це найголовніше, на що треба звернути увагу. І дуже важливо навчити малюка правильно говорити, терпляче добиватися від нього правильної вимови.

                             

                                        

     Як зробити пальчики спритними?

Щоб малюк вимовляв слова чітко, навчіть його ліпити  фігурки з пластилину. Розвиває мовлення і гімнастика для пальчиків.

Якщо у вашого малюка проблеми з мовленням, у нього, як правило, і пальчики незграбні: він невпевнено тримає ложку, не вміє застібати ґудзики, До чого тут пальці? Річ у тому, що головний мозок, пальці та артикуляційний апарат тісно пов’язані між собою. Тому, щоб навчити дитину вимовляти слова чітко, треба постаратися зробити її пальчики спритними. Як?

Вправи для пальчиків

         1.Подаруйте дитині коробку з пластиліном, із якого вона може ліпити що завгодно: кульки, ковбаски..

         2. Корисно складати дрібні літери та фігурки.

         3. Привчайте малюка робити щось однією рукою незалежно від другої.

         4. Дитині корисно водити долонею по жорсткій поверхні (жорсткому паперу, камінцям), заплющивши очі.

         5. Робіть з малюком таку зарядку: послідовно стискайте один кулак та розслаблюйте другий. Нехай малюк повторює за вами. Розсувайте пальці віялом. Постукайте пальчиками по столу.

6. Щодня робіть малюку масаж пальців, починаючи з кінчика мізинця. Натискайте на фаланги пальців – це значно покращить розвиток функцій мозку. Постукайте своїми пальцями по пальчиках дитини.

Ці вправи допоможуть зробити мовлення вашого малюка більш чітким та виразним.

 

 

Вхід для адміністратора