Кабінет консультанта інклюзивно-ресурсного центру (учитель-дефектолог)

Мої вітання всім, хто вирішив заглянути на сторінку учителя-дефектолога.

Консультант інклюзивно-ресурсного центру (учитель-дефектолог)

ЗЮЗЬКО ДІАНА СЕРГІЇВНА

             Дефектологія - це наука, що поєднує в собі медицину, психологію і педагогіку, про що говорить перелік дефектологічних спеціальностей, яких існує декілька. Вчитель-сурдопедагог, який навчає дітей з порушеннями слуху - від слабочуючих до повністю глухих. Вчитель-олігофренопедагог, який займається з дітьми з порушеннями інтелектульного розвитку. Вчитель-тифлопедагог, який працює з дітьми з порушеннями зору.

Учитель-дефектолог - це фахівець, що займається розвитком , навчанням і вихованням особливої категорії дітей, що називаються сьогодні дітьми з особливими освітніми потребами.

Учитель- дефектолог виконує наступні функції та завдання:

Проводить глибоке і всебічне обстеження особливостей розвитку, веде роботу,

Спрямовану на компенсацію і корекцію недоліків розвитку дітей;
Розвиває основні психічні процеси у дітей (сприйняття, увага, пам’ять, мислення);
Розвиває навички спілкування і мовленнєву діяльність дітей;
Веде консультування батьків

Виправлення чи послаблення порушень психофізичного розвитку дитини;
Профілактика ускладнень структури розладу;
Створення умов для розвитку дитини з особливими освітніми потребами;
Цілісне формування особистості дитини;
Навчання батьків прийомів організації ігрової та навчальної діяльності дитини, окремих корекційних прийомів та методів.

Найголовніше завдання дефектолога – це допомогти дитині з особливими потребами (обмеженими можливостями) соціалізуватися, навчитися жити зі своєю особливістю, зрозуміти і прийняти себе.

  Основні напрями корекційної роботи вчителя-дефектолога:

встановлення емоційного контакту;
сенсорний розвиток;
формування уявлень про оточуючий світ;
розвиток мовлення, комунікативних навичок;
формування навичок орієнтування у просторі;
формування елементарних математичних уявлень ;
корекція пізнавальної діяльності.

 ЯК РОЗПЛАНУВАТИ ДЕНЬ І ЧИМ ЗАЙНЯТИ ДІТЕЙ?

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Карантин схожий на відпустку чи довгі вихідні, тому варто розуміти, що для дорослих і дітей – це все-таки період розслаблення. Не варто гнатись за досягненнями й змушувати дітей виконувати нереальний план.

1. Важливо дотримуватись розпорядку дня: чищення зубів, зарядка, прогулянка (якщо це можливо), денний сон та інші звичні для дитини ритуали повинні бути щодня. Дуже важливими є спільні прийоми їжі. Графік потрібен, щоб дитина мала певні межі, в яких вона буде більш організованою. Так і батьки встигатимуть більше, і малеча отримуватиме достатньо уваги.

2. Те, як наповнювати весь інший час, залежить від уподобань дитини. Згідно із системою Монтессорі, найбільш продуктивною частиною дня у дітей є час до обіду. Тому всі заняття, які спрямовані на розвиток дитини, краще планувати на першу половину дня.

3. Змушувати дитину не потрібно: лише йти за її інтересами. Дитина хоче читати – можемо почитати, вирішує складати пазли – займемось цим. Не варто складати список занять і виконувати їх по черзі: дуже важливо прислухатись до дітей та їхніх бажань.

4. На період карантину батькам або іншим членам сім’ї треба домовлятись, хто зараз сидітиме з дитиною. Наприклад, батько працює, поки мама гуляє з дитиною. Потім мама займається роботою, а батько грається із дітьми. Одному дорослому повноцінно працювати та займатися дитиною буде важко – діти рідко можуть три години спокійно гратись самі, не відволікаючи.

5. Планувати всі активності варто з урахуванням інтересів дитини, бо для кожного віку вони свої. Час, який зараз батьки проводять із малечею, можна використовувати для спільних приготувань їжі, занять йогою чи танцями, наведення порядку вдома. Дітей варто залучати до домашніх справ: вони за прикладом батьків вчаться багатьох речей. Якщо дитина виявляє інтерес до хатніх справ, потрібно заохочувати її до цього, навіть якщо в неї не все виходить добре.

6. Удома можна гратися і з кінетичним піском, пластиліном, робити аплікації з паперу. Для дітей цінно, коли батьки граються з ними на одному рівні: наприклад, сідають разом на килим і роблять щось спільне.

7. На час карантину потрібно підготуватись і знайти нові варіанти для ігор з дітьми: малеча не зможе робити одне й те саме щодня. У YouTube чи навіть у соцмережах інших мам можна знайти багато ідей, чим зайняти дитину. У періоди карантину варто стежити за кількістю солодкого, яке вживають діти. Солодощі збуджують дитину: їй важче заснути, складніше сконцентруватись на чомусь.

8. Для ігор та розваг не використовуйте часто гаджети. Краще звідти видалити усе зайве й залишити лише додатки для розвитку та навчання. Мультики варто обирати документальні та навчальні. Наприклад, після прочитання енциклопедії дитина зацікавилась Антарктидою – це чудово і можна наступного дня показати відео на цю тему.

Не варто сприймати карантин як те, що ускладнює життя. Використовуйте його для того, щоб провести більше часу з дітьми: вони насправді дуже потребують нашої уваги. І навіть разом розкласти речі після прання – це вже чудова спільна активність.

Бажаємо Вам успіху, терпіння і взаємної любові і поваги!

«ЛЮДИ ДОЩУ» – ХТО ВОНИ? АБО ЩО ВИ ЗНАЄТЕ ПРО АУТИЗМ?

Поруч із нами ростуть незвичайні діти, їх називають «дітьми дощу»: вони грають з предметами не так, як більшість, вони радіють іншому. Для них не існує норм і правил, звичних для нас, їм незрозуміло і нецікаво те, що роблять звичайні дівчатка та хлопчики. У них свій, закритий для сторонніх світ, але їм дуже потрібна наша допомога, підтримка і розуміння.

Аутизм і його характеристики

Аутизм (розлади аутистичного спектру (РАС) – це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування. Його неможливо вилікувати, проте з часом можна скоригувати і адаптувати людину до соціального життя.

На що батькам потрібно звернути увагу

• Порушення мови

Частина дітей не розмовляють зовсім, інші відстають від своїх однолітків у мовному розвитку. У віці до 12 місяців не агукають, не виявляють активно радості при наближенні мами або когось із близьких; видають одні й ті ж звуки, в 2 роки у них вкрай бідний словниковий запас (близько 15 слів), до 3 років вони майже не здатні комбінувати слова. Такі діти часто повторюють почуті десь слова і фрази, придумують власні слова (неологізми) і не користуються мовою для спілкування.

• Відсутність емоційного контакту з людьми

В першу чергу – з батьками. Малюки не дивляться людям в очі, не тягнуться до батьків на руки, не посміхаються, часто чинять опір спробам взяти їх на руки, приголубити. Вони не відрізняють батьків від інших людей, не помічають, що до них хтось звертається.

• Усамітнення

Дитина з аутизмом відчуває сильний дискомфорт серед інших людей, а з часом – тривогу. Вони не завжди грають з однолітками, не розуміють емоцій інших людей і тому віддають перевагу усамітненню, яке захищає їх від сильних переживань з приводу складнощів спілкування.

• Напади агресії

Будь-яка невдача може викликати у дитини спалах гніву, спровокувати істерику, фізичну атаку. Агресія у дітей-аутистів може бути спрямована на інших і на самих себе, останнє зафіксовано у 30% хворих.

• Слабкий інтерес до іграшок

Наприклад, дитина не катає машинку, а годинами крутить її колесо. Інший варіант – прихильність тільки до однієї іграшки або її частини, до одних і тих же дрібних предметів.

• Стереотипність поведінки, страх змін

Діти-аутисти схильні здійснювати одні й ті ж дії протягом довгого часу: повторювати одне і те ж слово, бігати по колу, розгойдуватися з боку в бік, дивитися на обертові об'єкти, вертіти щось тощо.

     Які вони, дорослі «люди дощу»?

          Розлади аутистичного спектру можуть істотно обмежити здатність людини здійснювати повсякденну діяльність і брати участь в житті суспільства. Ці розлади часто негативно впливають на освітні і соціальні досягнення людини. Деякі «люди дощу» здатні жити самостійно і продуктивно, інші страждають важкими порушеннями і потребують довічного догляду та підтримки.

Дорослі «люди дощу»:

• Часто говорять про себе в третій особі, не використовують звернень і особових займенників.
• При розмові не дивляться в обличчя співрозмовнику, або зовсім відвертаються від нього.
• Мають неемоційну мову, яка нагадує автовідповідач, складається з коротких речень або повторень однотипних фраз чи слів.
• Можуть перервати розмову і піти, оскільки втратили інтерес до розмови.
• Можуть без причини і недоречно сміятися.
• Часто не мають навичок самообслуговування (аутист може не вмиватися, не їсти, не переодягатися). Якщо ж вони це роблять, то доводять все до крайньої педантичності, створюють певні ритуали в своїх діях.
• Повторюють рухи (махи руками, хитання головою, піднімання плечей тощо).
• Можуть страждати від незрозумілих нападів паніки, гніву, злості.
• Інколи виконують агресивні дії, спрямовані проти самого себе.
• Мають високу сенсорну чутливість: напади паніки через різкі і гучні звуки, яскраве світло тощо.

«Люди дощу» часто наражаються дискримінацію, вони можуть бути несправедливо обділені увагою як у сфері медичного обслуговування, так і в сфері освіти, в можливостях брати участь в житті місцевих громад. Тому їм дуже потрібна наша підтримка і розуміння. Аутизм неможливо вилікувати, проте з часом можна адаптувати таку людину до соціального життя.

25.04.2024 по 26.04.2024 року відбувся методичний семінар-тренінг «Стаємо сильнішими разом!».

Були розкриті такі питання:

-інтеграція дітей, які опинилися в умовах війни: виклики та завдання для педагогів

-психологічні аспекти підтримки дітей, які опинилися в умовах війни та взаємодії з їхніми батьками (особами, які їх замінюють)

-використання ресурсів ОДГ/ОПЛ для розвитку демократичної взаємодії в дитячій спільноті.